Аня Пряхіна: одеська степова відьма
Це Анна Пряхіна, степова відьма з Одеси, отак по-справжньому степова. Аня QA-інженерка, дослідниця. А ще Аня співзасновниця юнацького пластового куреня ім. Василя Кархута в Одесі і зараз вона ним опікується, в Пласті ця посада називається зв’язкова.
До 20-ліття куреня Степові Відьми (в Україні) вирішили розповісти про нас. Запрошуємо до читання.
Родом Аня з Одещини, з маленького містечка Кодима. І хоча вдома говорили російською, у школі Аня вивчила українську і тепер використовує всюди без винятків лише її. Аня двічі навчалась у ВНЗ, 5 років жила в ОАЕ (Об’єднані Арабські Емірати), а в 2021-му разом з чоловіком вступила до Пласту в Одесі. Чоловік Ані – Петро – сам теж пластун “лісовий чорт”, зараз служить у війську.
Петро
Зі своїм майбутнім чоловіком Петром Аня познайомилась на благодійному велозабігу. Потім було перше побачення, на яке вони обидвоє прийшли на пів години раніше. Згодом Петрові запропонували роботу в ОАЕ, і так вони поїхали туди на 5 років, але життя в іншій країні розглядали лише як тимчасове рішення. Завжди знали що повернуться додому.
Пласт
Коли Аня розповідає про своє пластування то жартує, що вони в Одесі “Пласт третьої хвилі”. В 90-х тут діяв Пласт, який мав досить небагато членів, але з тогочасного юнацтва вийшов виховник Петра (власне, який вів гурток в нульових, де пластував чоловік Ані). Потім Пласт в Одесі завмер аж десь до 2018, в якому відновився осередок і зʼявився новацький рій. А в 2020 ми повернулись в Україну.
“Нічого особливого, виховниця, зв’язкова,тепер ще й Петровим гуртком займаюсь, – розповідає Аня про свої пластові обов’язки. Тут не згадує, але вона ще й очолює осередок Пласту в Одесі. – Ідея створення куренів в Одесі зʼявилась, мабуть, ще коли ми з Петром набрали гуртки (в 2021), правда, ми планували зробити два окремих куреня: він – хлопʼячий, а я – дівочий. Тоді було достатньо гуртків, бо одночасно з нами взялись за роботу ще кілька виховників. Після повномасштабного вторгнення лишилось лише два гуртки – мій і Петра, інші виховники виїхали і ми перебрали юнаків в свої гуртки, потім почались труднощі з приміщенням для сходин і ми проводили одні сходини для всього юнацтва. В результаті, вони звикли вже разом тусити і таким чином ми їх формально обʼєднали. Вибрали патроном Василя Кархута (Пластун, член куреня “Лісові Чорти”. Фітотерапевт, письменник, собистий лікар митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, вʼязень совєцьких концтаборів), який, на відміну від інших кандидатів в патрони, залишався в Україні до кінця життя, що було символічним для нашого юнацтва, які залишились в Одесі під час війни”.
Ані подобається бути виховницею, ця діяльність не лише забирає час та зусилля, але збагачує життя чудовими досвідом та стосунками. “Наприклад, моя юнача прийшла до нас на вишкіл для дорослих – допомагати, і принесла мені посвячену вербу, якраз була вербна неділя. А я якось ніколи не святила вербу і для мене це було дуже символічно”, – розповідає Аня про своїх підопічних. – Юнацтво в нас дуже позитивне, креативне і сміливе. Нещодавно переобирали провід (керівництво), то один з кандидатів організував цілу рекламну кампанію з плакатами та спічем. Цікаво було спостерігати”.
Відьми
З відьмами познайомилась через інтернет 🙂
“На старому сайті Пласту був перелік пластових куренів. Петро мені пояснив як розрізнити дівочі від чоловічих. В списку побачила Відьом, подумала – прикольно. Ну я розуміла, що голяка на Лисій горі танцювати ми не будемо.
Але факт приналежності до кола додає чарівності в життя: все не так просто (ти живеш і пластуєш) в тебе є магія в житті, бо ти відьма”.
Продовжує історію вступу Аня так:
“Я йшла у відьми, нікого не знаючи. І хоча мені багато хто казав, що треба спершу знайомитись з людьми, які є в товаристві, а я пішла на пролом. І коли я була зеленухою (прихильницю куреня називають зеленухою), мені здавалось, що мене не візьмуть, тому що я постійно була невдоволена, давайте те і се зробимо, бо я, бачте, в Одесі не відчуваю себе в колі. Але взяли”.
Про цінність спільноти
“Мені цінно, що я є частинкою куреня, і я теж можу щось принести. От я ввʼязалась в історію зі зборами для ЗСУ. Ніколи не думала, що почну це робити. Це вже четвертий збір в якому я працюю, третій який очолюю. Я б сама в житті не зібрала стільки грошей, а з допомогою куреня вдається збирати. Є задача, яку одна людина буде виконувати довго, а коли є курінь, то швидше і веселіше. Мені дуже це подобається – оця спільність. (Три збори, які очолила Аня разом акумулювали 427 654 грн)
Аня переконана, що спільна діяльність тримає купи відьом. “Всередині цієї туси є менші туси, і всі перетинаються. У нас є правило одноголосного голосування, і хоча воно не завжди спрацьовує так як би нам хотілось, але воно додає важливості спільного рішення.
Улюблений спогад, пов’язаний з відьмами, Анна має мистецький: “Я не художниця, але люблю щось підмальовувати. Щоб щось помалювати, мені треба все організувати і продумати. Я передумую все до найменших деталей, наче це головне завдання на цей час. А на Злетовиську у нас була майстерка на 1-2 год помалювати аквареллю і пастеллю. Спершу я була в ступорі, але в Дзвінки, яка проводила майстерку, якось вийшло мені пояснити, допомогти, так що в мене щось вийшло і навіть сподобалось.
Професійне
Моя спеціалізація тестування програмного забезпечення та автоматизація тестування, зараз я тестую чат-ботів. Оскільки тепер в наше життя прийшов штучний інтелект, то я ще й шарю як працювати з ШІ.
Зараз ми розробляємо ассистентів, які працюють за допомогою штучного інтелекту. Я пишу промти (інструкції) для ШІ, щоб він працював, так як ми хочемо, потім тестую, придумую стратегію тестування і автоматизую цей процес.
Чорти
В курені Лісові Чорти дружині чорта, за допомогою ритуалу, надають статус Чортеси і придумують таємне псевдо, яке використовують лише в товаристві. Самі чорти розповідають, що чортеси мають право голосу в їхньому курені, але Аня розвіює цей маркетингових хід. “Яке право голосу, якщо ти на Раду їхню не їздиш, якось казали мені, що я можу передати свій голос своєму чоловікові, але видно було, що придумують це на ходу. Можливо це діяло колись в діаспорі, коли ця туса була тусніша, а зараз в Україні дівчата-пластунки мають свої курені і не дуже цікавляться своїм правом голосу в ЛЧ”.
Загалом Аня з Петром унікальний випадок подружжя чорта та відьми, і ми сподіваємось, не останній.
На завершення питала Аню про мрії пов’язані з куренем. Аня мріє (чи вже планує навіть) щось організувати з відьмами в Одесі або в області, якусь відьомську акцію, “Вишкіл української міфології”, інфодень, може щось нове. Цього року збирається на Великий відьмоський злет (Збір куреня, де переобирають керівництво, обговорюють найважливіші рішення та плани), щоб саме обговорити більшу активність відьом в південних степах, а може й морях….
Розмову підготувала Оксана Пужаковська